Опис досвіду роботи учителя світової літератури Бак С.К. над проблемою "Навчальний діалог як метод формування свідомого читача" - Методична скарбничка - Зал засідань - Зал засідань - Вітальня Клубу гуманітарників "Учитель року"
Субота, 03.12.2016, 22:48
Вітаю Вас Гість RSS
Вітальня Клубу гуманітаріїв "Вчитель року"

Сайт Всеукраїнської громадської організації «Клуб учасників конкурсу "Вчитель року" в гуманітарних номінаціях»


ГоловнаЗал засіданьРеєстраціяВхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Авторські уроки із світової літератури [10]
Уроки до курсу "Художня культура" [0]
Методична скарбничка [4]
Життя сайту
Пошук
Головна » Статті » Зал засідань » Методична скарбничка

Опис досвіду роботи учителя світової літератури Бак С.К. над проблемою "Навчальний діалог як метод формування свідомого читача"

Актуальність та практичне значення досвіду

У сучасному суспільному просторі особливої значущості набуває забезпечення розвитку і соціалізації молоді, навчання особистості, здатної орієнтуватися в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовленої до діалогу в усіх сферах життя і праці.
Одним із важливих шляхів вирішення названої проблеми виступає підвищення ефективності діалогічних методів у формуванні свідомого читача, який вміє аналізувати, співвідносити, порівнювати, добувати самостійно інформацію, який буде підготовленим до самостійного спілкування з мистецтвом слова, творчо підходити до будь-якого виду роботи і, нарешті, бути толерантним партнером на уроці.[9]
Навчальний діалог, за словами С.Курганова, дає змогу «заставити дітей мислити від себе», коли в дитячих гіпотезах, запитаннях відтворюється особиста позиція дітей, змушує учасників діалогу звернутись до експерименту. [4]
Діалогічний підхід до вивчення художніх творів на уроках світової літератури забезпечує:
1. Позитивну мотивацію до навчання.
2. Керування процесом осмисленого сприйняття літературного твору, стимуляцію відчуття краси, позитивних емоцій.
3. Вміння ґрунтовно аналізувати та інтерпретувати текст.
4. Розвиток самостійності й обґрунтованості суджень.
5. Розвиток комунікативних вмінь.
6. Розвиток пізнавальних та творчих інтересів.
7. Залучення учнів до багатств світової духовної культури.
8. Вміння пов'язувати зміст літературної освіти учнів з сучасним життям.
9. Позитивну зміну рівня навчальних досягнень.
Основна ідея досвіду, її інноваційна значущість
Навчальний діалог - специфічний процес пізнання та руху до нових узагальнень і пошуків, у яких відбувається оволодіння вже засвоєними людством знаннями та досвідом у формі мови через безпосередню чи опосередковану взаємодію суб’єктів навчального процесу і створення спільного когнітивного поля. [2] Процес мислення розглядається В.Біблером як синтез діалогового спілкування й розумової діяльності. Знайти, підтримати, розвинути творчу особистість й закласти в неї механізми самовизначення, самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самовиховання й інші, необхідні для становлення самобутнього особистісного образу й гідного людського життя, для діалогічної й безпечної взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією– завдання діалогічного підходу, вихідними положеннями якого є: Ставлення до дитини як суб’єкта життя, здатного до культурного саморозвитку й самовизначення. Ставлення до освіти як культурного процесу, рушійними силами якого є особистісні смисли, діалог і співробітництво його учасників у досягненні цілей їхнього культурного саморозвитку. Учитель - посередник між дитиною й книгою, здатний ввести у світ культури й підтримати дитячу особистість в її індивідуальному самовизначенні у світі культурних цінностей. У критичних точках діалогу, у точках його найбільшого напруження проблема діалогу стає завданням, яке разом розв’язують учитель й діти. Учень з необхідності відтворює, а не повторює загальне. [7]
Принципи уроку-діалогу:
1. Організація навчання на основі внутрішнього діалогу, властивого конкретній культурі, і на цій основі систематичного діалогу, спілкування між учнями, різними культурами, діалогу навколо основних «точок подиву» — вихідних загадок буття і мислення.
2. Організація сприйняття учнями художнього тексту в його композиційній цілісності, проникнення у смислові та емоційно-зображувальні глибини, постійне сходження читачів-учнів до авторського зображення подій,
проблем і героїв, що створюють неповторний і таємничій світ художньої реальності. Це – шлях до формування читацької майстерності.
3. Враховування первинного сприйняття художнього тексту учнями, розвиток його до глибокого діалогу з виявлення смислів художніх світів літератури у жанровому розмаїтті. Непомітно і поступово перейти від передрозуміння через розуміння до тлумачення - це найважливіший принцип навчального діалогу.
Посилання на наукові чи практичні дослідження
Систему роботи з проблеми «Навчальний діалог як метод формування свідомого читача» базую на літературознавчих дослідженнях В.Біблера, С.Курганова, М.Бахтіна.
Методологічну основу складають рекомендації сучасних українських вчених: Ю.Ковбасенка, Н.Волошиної, Є.Волощук, Г.Салащенко, О.Ткаченко.
В роботі творчо використовую досвід педагогів Кіровоградщини: О.Гузь, О.Каєнка, Н.Полякової.
Теоретичні джерела проблеми та висвітлення в літературі
Питання використання навчального діалогу має глибоку традицію та міцне наукове підґрунтя.
Починаючи з часів Сократа та Платона, діалог міцно увійшов у життя людства як особливий спосіб теоретичного мислення, застосування якого спонукало виникнення методу майєвтики, що поєднав у собі іронію та індукцію: будь-що ставити під сумнів, вести доказ від супротивного, переглядати й розглядати судження, виділяти із загальної кількості ті, що ведуть до знання та розуміння. Досвід великих мислителів античності породив і перші узагальнення в теорії літератури. ―Поетика‖ Арістотеля стала основою сучасних підходів до аналізу смислу, розуміння авторської позиції в теорії художнього тексту М.Бахтіна, у наукових працях В.Біблера, С.Курганова.
Найглибше ця ідея розроблена в роботі В. С. Біблера «Мислення як творчість», який вважає, що стає ясним, що «теоретик повинен виявитися здатним логічно й обґрунтовано формувати і перетворювати логічні початки власного мислення». І ця здатність має бути також спроектована в площину навчання. [2]
Ці наукові концепції дають змогу ефективно реалізувати вимоги Держстандарту з літератури, а новизна підходу полягає в тому, що ―урок-діалог‖ перетворюється на взаємонавчання.
«На уроках-діалогах, - стверджує С.Курганов, - діти приходять до тих або інших переконань, не просто засвоюючи зразки, запропоновані дорослими. Діти дістають можливість самостійно виробити свої переконання в зіткненні і боротьбі з різними і, навіть, протилежними типами мислення» [4]
Прослідкуємо основні етапи народження індивідуального мислення в навчальному діалозі.
1. Думка дитини народжується лише у тому випадку, коли на уроці виникає справжня суперечка, дискусія, ставляться невирішені проблеми. Лише наявність іншої, протилежної точки зору дозволяє дитині збудувати свою.
2. Думка дитини на уроці-діалозі народжується як відповідь іншій людині, Співбесідникові, що став в ході зовнішньої суперечки внутрішнім опонентом, або як нове питання, задане цьому Співбесідникові. Ця перша репліка дитини— ключ до розвитку його діалогічного мислення. У цій репліці дитина акумулює своє особисте, упереджене, індивідуально-неповторне бачення проблеми, що обговорюється на уроці.
За думкою С. Курганова, учень створює «свою Землю», «свою пару», «свого Спартака», «свого Едіпа», «свій трикутник», «своє коло».
М.М. Бахтін наголошує на особливій формі наукового пізнання літературознавства – пізнання як діалогу двох осіб – автора і читача – за посередництва художнього твору. Дослідник робить висновок про принципову нескінченність, незавершеність пізнання, яке не може зникнути,
поки продовжується діалог автора твору з поколіннями, що змінюють один одного[1].
Розкриття технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових
Предметом навчального діалогу можуть бути як окремі явища: конкретний літературний твір, художній образ, мотив, способи творення художнього світу, засоби виразності, так і загальні явища – літературна епоха, напрям, течія, жанрово-родові тенденції, тощо.
Які ж шляхи втілення навчального діалогу на уроці літератури?
1. Самим дієвим вважаю шлях за системою розв’язання герменевтичних питань. Така модель може бути застосована на будь-якому уроці, коли учні від первинних вражень від прочитаного тексту (―передрозуміння‖ – термін М.Бахтіна) йдуть до глибокого аналізу тексту, що переростає у точку зору кожного читача про той чи інший твір, коли розкривається точка зору автора та модель світу, представленого ним у тексті. Саме діалог стає основним методом роботи на уроці.
2. Допомагають під час аналізу глибин тексту опорно-смислові схеми, які створюються під час роботи на уроці.
3. Використовую у роботі презентації з асоціативними зображеннями, музичні твори тої чи іншої доби.
4. Одним із методичних прийомів навчального діалогу є прогнозоване читання, тобто включення учнів в антиципіруючу діяльність (у перекладі з латини «антиципація» (anticipatio) означає прогнозування подій, складане уявлення про що-небудь).
Пояснення запропонованих інновацій в організації навчально-виховного процесу
Пропоную приклад аналізу тексту за допомогою навчального діалогу, на якому використовую герменевтичні запитання.
Аналізуючи вірш Ш.Бодлера „Падло‖ намагаюсь знайти різні точки зору: точка зору читача - перше враження;
точка зору ліричного героя – вічне – краса, кохання; тлінне – життя, фізичне тіло; прекрасне – душа; потворне – дійсність; точка зору автора – символіста – прекрасне – все, що відображається у художньому творі: кохання, смерть, життя, падло.
„Заглиблення‖ у світ поетичного тексту відбувається за допомогою запитань:
1. Ваше перше враження про вірш? Що шокувало, які виникли запитання?
2. Спробуйте подивитися на світ очима ліричного героя. Яким він його бачить?
3. Що є для нього прекрасним, що потворним?
4. Чому автор приводить закоханих до мертвої тварини?
5. Яким був світ до зустрічі з падлом? Що змінилось після зустрічі з падлом? Чому відбулися зміни? Вкажіть слова, які допомагають зрозуміти психологічний стан ліричного героя.
6. Чому твір названий „Падло‖? Що означає це слово?
Ефект здивування активізує читацьку активність, що дає змогу організувати діалог читачів. Доречно зацікавити читача, здивувати перед знайомством з автором твору. Для вирішення цієї задачі використовую прогнозоване читання.
Учитель читає учням незнайомий текст, під час читання робить зупинку і пропонує дітям спрогнозувати, що буде далі. Прогнозоване читання робить сприйняття твору проблемним і надає учням роль співавторів твору. Діти висловлюють припущення, відкидаючи та спростовуючи одне одного. Іноді прогнози учнів не співпадають з авторським варіантом, і це викликає естетичний шок, але робить урок тим самим ще більш цікавим та інтригуючим. Вступаючи в діалог «учень-учень», «учень-учитель», діти вибудовують свій власний образ твору, співставляють його з текстом, перевіряючи достовірності власних інтерпретацій.
Перед вивченням творчості О.Уайльда у 10 класі (або після роботи над романом «Портрет Доріана Грея») проводжу урок прогнозованого читання по казці «Хлопчик і Велетень».
Після читання фіналу та обговорення враження від прочитаного переходимо до аналізу тексту.
1. Чому прогнози не зівпали?
2. Спробуйте пояснити символічне значення саду, образів дітей.
3. Під впливом яких подій Велетень став змінюватися?
4. Велетень – хто він? (Поет, який настільки поринув у самого себе, що втратив свого читача? Можливо, це Вчитель – який не хотів бути Вчителем, але його душа була потрібна саме дітям?)
5. На яких героїв роману „Портрет Доріана Грея‖ схожий Велетень?
За допомогою герменевтичних запитань учні вступають в навчальний діалог сприймають художній текст в його композиційній цілісності, проникають у смислові та емоційно-зображувальні глибини, піднімаються до авторського розуміння зображених подій. Це – шлях до формування читацької майстерності.
Результативність досвіду
Проводячи аналіз результатів професійної діяльності, виявила підвищення інтересу учнів до літератури. Учні навчилися висловлювати свою думку, ставити запитання, «занурюватись у текст». Збільшилась кількість учнів, які після вивчення теми бралися за творчі завдання та проекти.
Так, учень 10 класу Завальнюк Сергій отримав районну літературну премію імені С. Шеврякова за власний вірш.
На філологічному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Вінниченка навчалися: Бак Ольга, Шкуровська Оксана, Гирба Алла, Завальнюк Олена – тепер учителі української та світової літератури
Бак Анастасія – учитель художньої культури. Обрала професію філолога випускниця 2011 року Підлубна Ірина.
Література:
1. Бахтин. М.М.Эстетика словесного творчества: Изд. 2-е, М.: 1986.
2. Библер В.С. Мышление как творчество – М., 1975
3. Гузь О.О. Подорож у текст.-м.Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – С.12-14.
4. Курганов С.Ю. Ребѐнок и взрослый в учебном диалоге: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989.
5. Ковбасенко Ю.І. Мистецтво аналізу та інтерпретації художнього тексту: Тема, 2002.
6. Салащенко Ганна Миколаївна. Дидактичні умови організації навчального діалогу "вчитель-учень" у процесі вивчення гуманітарних дисциплін в загальноосвітній школі : Дис... канд. наук: 13.00.09 - 2008.
7. Ткаченко Олена Львівна. Дидактичні умови організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів у старшій школі. : Дис... канд. наук: 13.00.09 - 2007.
Internet – джерела:
1. museum.philosophy.pu.ru
2. predmetiki.ru
3. www.nbuv.gov.ua
4. www.lib.ua-ru.net/
5. www.info-library.com.ua
6. setilab.ru
7. www.bibler.ru

ПРЕЗЕНТАЦІЮ ДОСВІДУ  МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ ТУТ:


Джерело: http://turbobit.net/xj058a9dc0z0.html
Категорія: Методична скарбничка | Додав: Лана (09.01.2013) | Автор: Світлана Бак
Переглядів: 3333 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz